Монополія в оцінці майна, яка була запроваджена у 2018-2019 роках колишніми «регіоналами», може бути ліквідована. Про це йдеться у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності» (Далі – законопроект № 9502). Законопроект № 9502 передбачає: ліквідацію обмеження, згідно з яким в електронній системі оцінці майна можуть брати участь лише зареєстровані майданчики.

Інформація про оцінку майна повинна бути доступна в повному обсязі і безоплатно.

Крім того, проект закону пропонує виключити з прикінцевих положень Податкового кодексу норму, яка не має до нього жодного відношення і передбачає, що антимонопольне законодавство та закони про захист економічної конкуренції не поширюються на взаємовідносини у сфері інтелектуальної власності. Як йдеться у пояснювальній записці до документу, даний законопроект розроблений з метою захисту економічної конкуренції в Україні, що опинилася під серйозною загрозою з причини вилучення з-під дії законодавства про захист економічної конкуренції (Законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції») діяльності, пов’язаної з використанням об’єктів права інтелектуальної власності, а також правовідносин, які виникають у процесі будь-якого використання об’єктів права інтелектуальної власності. При чому дане вилучення, яке нівелює всю систему державного захисту здорової економічної конкуренції, було прийняте в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII від 23.11.2018, хоча антимонопольне законодавство не має жодного відношення до суті прийнятого закону. Крім того дане обмеження сфери застосування Законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції», позбавляє державу інструментів в антимонопольній сфері, призводить до неможливості виконати свої обов’язки щодо захисту конкуренції, для зупинення деструктивних монопольних процесів в економічній та фінансовій сфері. Адже з-під дії законодавства про захист економічної конкуренції виключено значне коло правовідносин, пов’язаних з будь-яким використанням об’єктів права інтелектуальної власності, що підтвердженні документами (патент, свідоцтво, тощо).  З однієї сторони такі «патенти» надають їх власнику захист інтелектуальної власності від протиправних дій третіх осіб, а з іншої створюють монополію щодо використання суб’єктами таких прав. Тобто патент на об’єкт права інтелектуальної власності або діяльності пов’язаної з її використанням є по своїй суті легальною формою монополії, і лише в компетенції Антимонопольного комітету України розслідувати підстави виникнення монопольних прав та досліджувати чи не має місця факт зловживання монопольним домінуючим становищем. Як показує практика, виникнення права інтелектуальної власності в Україні має різну природу, не завжди мова йде про «винахід/інновацію».

Часті випадки патентування «процесів», «засобів», «способів», що не несуть нічого нового, давно практикується в Україні (світі), «запатентовані» лише з метою штучного обмеження конкуренції в тій чи іншій сфері, заради отримання доходів в нічим необмежених розмірах, адже мова йде про монополію. Як приклад в 2004 році “Громадською організацією “Центр тендерних процедур та бізнес-планування” та ТОВ “Центр тендерних процедур”, які мали одного власника, було отримано 5 патентів на “Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель, товарів, робіт та послуг”, патент №61042 від 16 лютого 2004 року, “Спосіб обробки інформації при проведенні торгів”, патент №61043 від 16 лютого 2004 року,. “Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти”, патент №62907 від 15 березня 2004 року, “Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні, періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг”, патент №7097 від 15 жовтня 2004 року, “Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг”, патент №70908 від 15 жовтня 2004 року. І хоча дані «процеси» та «способи» доволі сумнівні з точки зору «новизни», кілька років поспіль вся система державних закупівель була в заручниках однієї особи. Належні їй приватні структури в рамках антиконкурентної процедури встановлювали розмір платні за участь в тендерах, подачу тендерної документів тощо та вилучали її з усіх учасників державних тендерів. Звісно права інтелектуальної власності є найбільш ефективним інструментом захисту конкурентних переваг та частки компанії на ринку. Однак такий захист, як свідчить практика розслідувань Антимонопольного комітету, не завжди досягається об’єктивними та чесними інструментами, іноді має місце використання таких прав шляхом нав’язування державним та комунальним структурам власних умов використання такого права. Такі дії згідно законодавства про захист економічної конкуренції можуть кваліфікуватися, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Не рідко права інтелектуальної власності використовуються також як засіб для недобросовісної конкуренції з метою отримання переваг на ринку порівняно з іншими учасниками. Саме такі дії власників прав інтелектуальної власності є предметом розслідувань та досліджень Антимонопольного комітету, як державного органу із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.